Виховання національної свідомості на уроках української мови та літератури

Національне виховання – факт цілісного формування особистості, що відображає систему  поглядів , переконань, ідеї, ідеалів,традицій, звичаїв, покликаних формувати  свідомість і цілісність орієнтації молоді.

Найголовніше завдання вчителя – словесника  – це формування в школярів національної гідності і гордості за свою землю, народ,Батьківщину, усвідомлення себе  представниками державної нації, носіями незалежності і державності.

Саме урокам української мови і літератури належить першочергова роль у вихованні національно свідомого, патріотичного молодого покоління в Україні. Справжній урок мови та літератури – це урок виховання громадянськості, почуттів добра і краси, утвердження високих моральних ідеалів, формування гармонійно розвиненої особистості, активної життєвої позиції школяра. Завдання словесника полягає в тому, щоб засобами художнього слова зуміти знання  перетворити в переконання, зробити ці ідеї осмисленими, усвідомленими, глибоко продуманими. Вони повинні стати органічною потребою, невід’ємною частиною життя, нормою поведінки кожного учня, а не лише заученою фразою.

В нашій школі цьому питанню приділяється значна увага.

Традиційними заходами в школі стали тижні української мови, заходи, присвячені Дню  писемності та Дню української мови, Шевченківські дні, в ході яких проводяться різноманітні конкурси: на краще читання віршів, мовознавчі, української пісні, ілюстрацій до творів, написання творів на задану тематику тощо.

В школі працює гурток «Мовознавці», що сприяє красномовності, збагаченню мовного запасу учнів та виховує любов до мови як однієї з найкращих мов світу завдяки її милозвучності, красі та багатству слова.

На своїх уроках  намагаюся вчити дітей відчувати силу слова, бачити красу навколишнього світу, задумуватись над проблемами життя, над його суттю.

Учні разом зі мною працюють над створенням власних збірок творчих робіт. Звичайно, не кожен стане письменником, але красу українського слова, людини, української  природи діти  (хочеться в це вірити) навчаться відчувати і цінувати.

Творчій особистості притаманна активна життєва позиція. Люди з яскраво вираженими творчими задатками прагнуть опанувати силами природи і використати їх на користь людству, Батьківщини.

Життя – вічна наука. Сьогодні воно змінюється стрімко, часом не передбачувано . У період реформування освіти роль учителя в навчально-виховному процесі має бути переосмислена кожним і кожен має зрозуміти, усвідомити свою роль в житті нашої держави і в житті своїх учнів, систематизувати все надбане, відкрите в щоденній копіткій праці, здійснити крок  на шляху опанування таких педагогічних технологій, які б допомогли вчителю зробити навчання цікавим, різноманітним, ефективним, демократичним.

Орієнтація на такі особливості сучасного навчально-виховного процесу зумовлює вибір учителем інтерактивних технологій навчання , в основі яких підготовка молодої людини до громадянської активності в громадянському суспільстві, активізація навчальних досягнень учня, а не переказування «готової» інформації, відібраної від їх життя й суспільного досвіду. Інтерактивні уроки надають учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а також навички й зразки поведінки.

Ще Л.Толстой, який викладав словесність у заснованій ним Яснополянській школі, наголошував:«Кожен учитель повинен знати, що будь-яка винайдена методика є лише сходинкою, на котрій треба зупинитися для того, аби йти далі. Оскільки справа викладача є мистецтвом, то закінченість і завершеність зовсім не припустимі, а розвиток і вдосконалення безмежні».

На уроках української мови і літератури  практикуються такі інноваційні прийоми:

-         Метод проектів;

-         Зміни позицію;

-       Обговорення в загальному колі;

-       Рольові ігри.

Упровадження інновацій дає змогу усунути гальмівні механізми в розвитку освіти завдяки створенню креативного середовища . Ядром такого середовища є дослідницька  робота учасників навчально-виховного процесу.

         Учні залучаються до творчої дослідницької діяльності в питаннях, що стосуються безпосередньо української мови («Українська мова в світі», «Українська мова – скарбниця духовного і культурного спадку українського народу», «Роль мови у формуванні і самовираженні особистості», «Діалектизми Межівщини» тощо), творчості українських письменників.

Виконання таких робіт  дає змогу учням повніше розкрити  і показати свої таланти, здібності і можливості. І якщо такі види робіт будуть систематичними, результат буде очевидним.

     Тільки розумне, систематичне національне виховання може подолати почуття національної меншовартості і сформувати людину - громадянина з національним складом мислення та природним почуттям гордості, що ти – українець.