Розширення світогляду дітей завдяки вивченню українських народних традицій та звичаїв

Сьогодні школа та вчителі покликані відповісти на запитання, як підготувати учня до життя в майбутньому постіндустріальному чи інформаційному суспільстві, при цьому дбайливо оберігаючи і примножуючи систему норм і цінностей, що склалася в українського народу.

Національне виховання є однією з важливих складових проблеми виховання особистості, світогляд якої ми розширюємо також завдяки вивченню українських народних традицій та звичаїв.

Використання національно-культурних традицій у вихованні школярів ефективне за умов: доступності, емоційності, врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей, зв'язок з життям, комплексний підхід до виховання національними традиціями.

Метою нашої роботи як в урочний, так і позаурочний час у цьому напрямку є введення дитини у чарівний світ культурно-історичних надбань народу, виховання високоморального, національно свідомого покоління, патріотів, спадкоємців і продовжувачів прогресивних національних традицій; виховування любові до рідного краю; ставлення до себе як до частини великого народу, розвиток творчої активності дитини.  Ми використовуємо різні форми і види діяльності: заняття факультативу «Українознавство», уроки етики, літератури, музики, образотворчого мистецтва, обслуговуючої праці; мандрівки «Крок у минуле», «Стежками подвигу і слави», « Історія рідного краю»; літературні та вокальні конкурси, свята, присвячені як державним, так і народним святам «Символи моєї держави»,  « Козацькі забави», «Про що розповідає календар», години спілкування «Є в народі нашому свята та традиції», «Дзвенить струмочком рідна мова», « Що ми знаємо про Водохреща»; науково-дослідницька, навчально-пізнавальна, суспільно-гуманістична, художньо-творча діяльність.

 Слід звернути увагу на педагогічні умови, які забезпечують ефективність виховання на основі вивчення народних традицій та звичаїв і сприяють розширенню світогляду дітей: практична робота кожного учня; озброєння знаннями і навичками запису різних жанрів усної народної творчості; вивчення прислів’їв, приказок, легенд, казок, загадок, скоромовок, пісень, літописів, переказів; засвоєння знань національної, державної та народної символіки; використання народної гри; дотримання обрядовості свого народу; робота над вивченням і проведенням календарно-обрядових свят; вивчення народних промислів та народної кухні.